Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збурити

Збу́рити, -ся. Cм. збуряти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРИТИ"
Ди́мна, -ни, ж. Родъ небольшихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 410.
Заві́лькуватий, -а, -е. О деревѣ: съ волнистыми извилинами. Вас. 145.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Змислити, -лю, -лиш, гл. Подумать; придумать; выдумать. А грішачи, змислив собі, шо ще я млад; покаюся прежде смерти, не пійду і в ад. КС. 1883. II. 470. Покажеш праведне слово так, як воно вийшло з праведних уст, сами ви дивуєтесь, як то воно в таку далеку старовину так ясно та сміливо змишлено. К. (О. 1861. II. 230). Змислили п'яним собором. К. ПС. 126.
Кривоокий, -а, -е. Косоглазый.
Остербати, -баю, -єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Мкр. Г. 22. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Мкр. Н. 6. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде. Кобел. у.
Охаюватися, охаююся, -єшся, сов. в. охаятися, -хаюся, -єшся, гл. Прибираться, прибраться, привести въ чистый и опрятный видъ. Сим. 129.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
По-друзьки нар. По дружески.
Товщінь, -ні, ж. Толщина. А морока його батькові! купив оце три деревині на клуню: дві деревині саме до міри, а третя — така товщінь, і руками не ссягнеш. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.