Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збудь-вік

Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків. Кв. II. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДЬ-ВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДЬ-ВІК"
Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці. Черниг. г.
Ги́ва, -ви, ж. = Ива. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315.
Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Доло́нечка, -ки, ж., доло́нька, -ки, ж. Ум. отъ долоня.
Дохапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Дохвататься.
Збі́рка, -ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собраніе чего-либо. Конст. у. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ. Вас. 154.
Котора, -ри, ж. Ссора, раздоръ; обида. котору завдавати. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Пошкапити, -пить, пошка́питися, -питься, гл. безл. Посчастливиться. Александров. у.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУДЬ-ВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.