Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл.
1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору.
2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру.
Бодлачча, -ча, с. соб. отъ бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу.
Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. копійка волочиться (у кого). Есть деньги.
Злякнутися, -кну́ся, -не́шся, гл. = злякатися. Вона злякнулася його. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею.
Помірний, -а, -е. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ.
2) Умѣренный. А я так небагацько бажала! моя молитва така помірна була.
Пообсідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обсісти, но во множествѣ. Пообсідали кругом його жінка, батько й мати.
Примучувати, -чую, -єш, сов. в. приму́чити, -чу, -чиш, гл. Измучивать, измучить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено. Примучено його на тілі.
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный.
Срачка, -ки, ж. Поносъ.
Темничний, -а, -е. 1) Относящійся къ темницѣ. 2) Сторожъ при темницѣ.
