Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування.
Задріма́ти, -на́ю, -єш, гл. Задремать. То це що задрімає та поголиться, то його колючки і вколять. К череді йшла — задрімала. Ледве вспів він задрімати, а йому вже снились страшні сни.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
Звита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Ой вийди, матінко, звитайся, свого дитяти спитайся: де твоє дитятко бувало.
Нахожалий, -а, -е. Пришлый, захожій. Він не тутешній; у нас таки сіх жидів чимало, а се так якийсь нахожалий, хто його зна, відкіля він.
Обмолоти, -мелю, -леш, гл. Обмолоть.
Охнути, -ну, -неш, гл. одн. отъ охати. Охнуть.
Підтомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підтоми́тися, -млюся, -мишся, гл. Я підтомилась... по житу блудячи.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Применований, -а, -е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... применовані.
