Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збурлакуватіти

Збурлакува́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЛАКУВАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЛАКУВАТІТИ"
Діжи́стий, -а, -е. Похожій на діжу.
Дячи́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ дьячка.
Жіно́тва, -ви, ж. = жінота = жінва. Волч. у.
Закропи́ти Cм. закропляти.
Запхи́кати, -каю, -єш, гл. Захныкать.
Ма́мрати, -раю, -єш, гл. 1) Шарить, разыскивать ощупью. Він мамра, мамра, — так не найде, бо сліпий. Новомоск. у. 2) Говорить непонятное. мамре в гаря́чці. Бредитъ. Вх. Лем. 433.
Очухрати, -ра́ю, -єш, гл. = обчухрати.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Пурняло, -ла, с. Ночное пастбище овецъ лѣтомъ. О. 1862. V. Кух. 34.
Троскотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = троскотати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУРЛАКУВАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.