Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали.
Кресання, -ня, с. Высѣканіе огня.
Ме́ншати, -шаю, -єш, гл. Уменьшаться.
Нуждота, -ти, ж.
1) = нужда.
2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить.
Обіськати Cм. обськавати.
Обповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпови́ти, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить. Дивлюсь, аж приятель (хміль) за гілку зачепився, а трохи згодом глядь — всю рожу обповив.
2) Пеленать, спеленать.
Пересідлувати, -лую, -єш, сов. в. пересідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Пересѣдлывать, пересѣдлать.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный.
2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Борозного бий, а підручний і так почує.
3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L.
