Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збунтувати

Збунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУНТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУНТУВАТИ"
Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью. Вх. Пч. II. 6.
Вудити, -джу, -диш, гл. = надити рибу.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся. Шух. І. 213.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Пиндючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, спесивиться.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Поодв.. Cм. повідв..
Попідстригати, -га́ю, -єш, гл. Подстричь (во множествѣ).
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУНТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.