Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збурник

Збу́рник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta. Лв. 102. Cм. ку́рєче зі́ллє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРНИК"
Відкасник, -ка, м. Раст.: a) Asperugo gallioides. ЗЮЗО. І. 113; б) Carlina vulgaris L. ЗЮЗО. І. 116; в) Thalictrum flavum L.
Голитися, -люся, -лишся, гл. Бриться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Зміев. у., Ув. отъ здоро́вий.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Назива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. назва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Называться, назваться. А та палиця — пан називається. Ном. № 1140.
Обвеселити, -лю, -лиш, гл. Развеселить.
Обтріпувати, -пую, -єш, сов. в. обтріпати, -паю, -єш, гл. Отряхивать, отряхнуть.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
Часочок, -чку, м. Ум. отъ час.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.