Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збурник

Збу́рник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta. Лв. 102. Cм. ку́рєче зі́ллє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРНИК"
Вискалити, -ся. Cм. вискаляти, -ся.
Лю́за, -зи, ж. Большая барка на Днѣпрѣ, аршинъ до 30 длины, везущая преимущественно мелкій лѣсъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Насущний, -а, -е. Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають. Шевч.
Побільшити, -шу́, -ши́ш, гл. Увеличить.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.
Радісінький, -а, -е. Очень радый. Радісінькі, що піймали. Шевч. 860.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Угибати, -баю, -єш, гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають. Вх. Лем. 476.
Цілити 2, -лю, -лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.