Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збурник

Збу́рник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta. Лв. 102. Cм. ку́рєче зі́ллє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРНИК"
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють. Шевч. 28.
Лагода, -ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою. К. ХП. 134.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Наверну́ти, -ся. Cм. навертати, -ся.
Побожно нар. Набожно, благочестиво.
Помацатися Cм. помацуватися.
Послати II. Cм. постилати.
Умокріти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть. Біжу.... аж умокріла. Г. Барв. 236.
Харисто нар. Опрятно, чисто. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.