Баси, -сів, мн. = басамани. Баси по мені поробив.
Бондарець, -рця, м. Ум. отъ бондарь.
Бунда, -ди, ж. Верхняя одежда — родъ суконнаго пальто.
Задзижча́ти и задзичати, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!»
Зві́дувати, -дую, -єш, сов. в. зві́дати, -даю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Будемо питати а звідувати. Піду звідаю, чи піп дома. Як звідаєш, то зміряєш.
Лавка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Доска въ ткацкомъ станкѣ, на которой сидить ткачиха.
3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, то-же, что и стілець (Cм.)
4) Одинъ изъ двухъ гладкихъ продолговатыхъ кусочковъ дерева, находящихся внутри лавчастого замка (Cм.), посредствомъ которыхъ происходить замыканіе.
5) мн. лавки. Длинный рубанокъ. 249.
6) Лавка (торговая), — заимств. изъ великорусскаго. Міщане, що лавки в місті тримали, а тепер чи й лавки у хаті є (т. е. обѣднѣли).
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя.
Поростити, -рощу, -стиш, гл. Возрастить. Бог поростив. Бог поростив хліб добрий.
Ревнява, -ви, ж.
1) Ревъ.
2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі.
