Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збій

Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЙ"
Баранник, -ка, м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Ґузу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґузуля.
Дмухону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот. Ном. стр. 285, № 3151.
Домари́тися, -ри́ться, гл. безл. Находиться дома. Як сі домарило? Шух. І. 201.
Зави́да, -ди, об. Завистникъ, завистница. Аф.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає. Грин. II. 286.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку. Гол. І. 196.
Сльоси мн. Куполообразные своды гончарной печи. Вас. 180.
Чекарь (ря, м? рі, ж?). Маленькія дѣти. Борз. у. Чекарь так дякує після їжі, як нема старших і найпаче, як у кожного був свій хліб. Ном. № 12079.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий. Вх. Зн. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.