Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збродити

Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Чуб. V. 212. Худоба збродила луку. Вх. Лем. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОДИТИ"
Бозулка, -ки, ж. Ум. отъ бозуля.
Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця. Н. Вол. у.
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Ново нар. Вновь. Ново населилося село, а давніш не було. Черк. у.
Перчаківка, -ки, ж. Перцовка, водка настоянная на перцѣ. Чуб. І. 118. Давайте лиш, млинців гарячих, а я ось пошаную гостей перчаківкою. К. ЧР. 247.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане. К. ПС. 102.
Рубак, -ка, м. 1) = рубай. Міусск. окр. 2) У колесниковъ: стамеска для первоначальнаго спусканія крупной стружки при обтачиваніи ступицы. Вас. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.