Відбережний, -а, -е. Съ берега на море дующій (о вѣтрѣ). Одбережний вітер.
Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить.
Коливатися, -ва́юся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається.
Попасати, -са́ю, -єш, гл. Пасти въ дорогѣ. Воли попасали. Іде Марко з чумаками, ідучи співає, не поспіша до господи — воли попасає.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище.
Проз пред.
1) Мимо. Йтимеш проз його. Іде.... проз двір.
2) Сквозь, черезъ. Процідила проз сито. Проз лійку наливала карасину і то розлила.
Ростопирювати, -рюю, -єш, сов. в. ростопи́рвти, -рю, -риш, гл. Растопыривать, растопырить.
Смутливий, -а, -е. Печальный. Матка Його жалослива стоїть під хрестом смутлива.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій.
2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь.
3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
