Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба!
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Збан, -ну, м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. 2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Наби́вач, -ча, м. 1) Палка, которой въ мельницахъ набиваютъ муку въ мѣшки. 2) Бондарскій инструментъ для набиванія обруча на бочку.
Перепхати Cм. перепихати.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу.
Укладуватися, -дуюся, -єшся, гл. = укладатися.
Цілець, -льця, м.
1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо.
2) Большая каменная глыба.
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx.
