Біжний, -а, -е. . біжний кінець невода Та сторона невода, которую забрасываютъ, заводятъ.
Випливати, -ва́ю, -єш, сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Випливає щука. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає.
До́ста нар. = досить.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Міду́шиця, -ці, ж. Раст. Salvio glutinosa.
Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. 2) Раст. Cirsium.
Підпомога, -ги, ж. Помощь; подспорье, поддержка. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу.
Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Шпола, -ли, ж. Совокъ. Черняхов.
