Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збудувати

Збудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Построить; соорудить, создать. Збудуй хату з лободи, та в чужую не веди. Н. п. Ой коли б я знала, що буду емірати, то б я сказала труну збудувати. Чуб. III. 155. Чоловік збудував башту. Єв. Мр. XII. 1. Еней збудує сильне царство. Котл. Ен. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДУВАТИ"
Блават, -ту, м. 1) Голубая шелковая матерія. К. ЧР. 423. Має вона сукні, має і блавати. АД. II. 60. 2) = волошки, Centaurea Cyanus. Вх. Пч. І. 9.
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл. 1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Чуб. V. 607. Утоплений сам зринув. Харьк. у. 2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Драг. 73. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув. Харьк. г.
Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Озде нар. = ось-де. Камен. у. Ум. озденька.
Побурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть бурлакою.
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Прицілитися Cм. прицілитися.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 4 84.
Чимбарь, -ря, м. и пр. = чинбарь и пр. О. 1862. І. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.