Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збудувати

Збудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Построить; соорудить, создать. Збудуй хату з лободи, та в чужую не веди. Н. п. Ой коли б я знала, що буду емірати, то б я сказала труну збудувати. Чуб. III. 155. Чоловік збудував башту. Єв. Мр. XII. 1. Еней збудує сильне царство. Котл. Ен. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДУВАТИ"
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ. Шух. І. 210.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Кряжувати, -жую, -єш, гл. Обтесывать дерево цилиндрами. Чуб. VII. 575.
Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня). Харьк. у.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Повиростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ). Ой не журися, нене, ти тепереньки нами, ми повиростаєм та й розійдемось сами. Чуб. V. 857. Повиростали вони — усіх уже женить пора. Чуб. II. 473.
Позмикати, -ка́ю, -єш, гл. Свести судорогой (во множествѣ). Позмикало йому і руки й ноги.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку. Харьк. у.
Ухід, уходу, м. Входь. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.