Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звабити

Зва́бити Cм. звабляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАБИТИ"
Віблий, -а, -е. Круглый, цилиндрическій. Шух. I. 88. віблий обруч — обручъ изъ цѣльнаго неразщепленнаго надвое древеснаго ствола. Шух. І. 250. вібла хата. Хата изъ круглыхъ бревенъ. Шух. І. 89.
Гадонька, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. МВ. І. 105. У неділю рано задзвонили в дзвони. Мет. 95. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Св. 37. 4) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить. Вх. Уг. 238.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться. Вх. Лем. 419.
Луди́ти, -джу, -диш, гл. Привлекать, приманивать, заманивать. Вх. Зн. Вх. Уг. 250. До світлиці уступає молодець хороший, жвавий, вус маленький, око каре, волос красний кучерявий, а личенько таки лудить, хоч го трошки снядь присіла. Федьк. І. 127.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.