Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звабити

Зва́бити Cм. звабляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАБИТИ"
Гасловий, -а, -е. Сигнальный.
Зівака́ нар.дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Обсмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Опаляться, опалиться.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum. Шух. І. 21.
Стегнище, -ща, с. ув. отъ стегно.
Травка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Тройчак, -ка и -ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L. Анн. 205.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. Чуб. VII. 387. зостався на цідилці. Попался во лжи. Ном. № 6786.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.