Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Аж земля гула під ногами. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Дощечка густиме та гуркатиме. Шумить, гуде вітер по дуброві. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Гуде сумно одуд. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить.
Колодюх, -ха, м. Раст. Rubus caesius. Cм. деринник.
Оковитка, -ки, ж. = оковита. Ум. окови́точка.
Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі.
Підмазувати, -зую, -єш, сов. в. підмазати, -жу, -жеш, гл.
1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів.
2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.
Полупотіти, -почу, -тиш, гл. Застучать глухо, падая (напр. о плодахъ, падающихъ съ дерева). От і вчепивсь хлопець трясти (груші); полупотіли червонобокі.
Похідня, -ні, ж. Перекидной мостикъ, напр. отъ берега до барки, до мельницы, и т. п.
Росхитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росхита́тися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Расшатываться, расшататься. Росхитавшись, бризнув в воду.
2) Раскачиваться, раскачаться.
Спосеред нар. Изъ среды, изъ средины. Яка ото людина гарна зникла німуючи спосеред миру божого. Озвавсь до нас іспосеред чужини знакомий голос.
