Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити.
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Гетьманиха, -хи, ж. = гетьманша. Гетьманиху за рученьку коло себе водить.
Збандірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разгромить? Пушками збандірували турчина.
Помічник, помішни́к, -ка, м. Помощникъ. Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським.
Понакручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накрутити, но во множествѣ. Понакручує гульки (на тілі).
Рівняти, -няю, -єш, гл.
1) Дѣлать ровнымъ, гладкимъ, равнять, выравнивать. Він мені дарує силу і рівня мою дорогу. Богу правий путь рівняйте.
2) Сравнивать, приравнивать. Рівня ягня проти коня. З панським свого язика не рівняй, бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть.
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю.
Удуд, -да, м. = одуд.
Фіровщина, -ни, ж. Штука скота (или деньги для покупки овцы), которая дарится крестнымъ отцемъ и матерью своему крестнику. .
