Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збігти

Збі́гти, -ся. Cм. збіга́ти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІГТИ"
Бавна, -ни, ж. = бавовна. Желех.
Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. О. 1862. IV. 35. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули. Н. п.
Є́ресь, -сі, ж. Ересь.
Наме́тний, -а, -е. Шатерный.
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Mир. ХРВ. 263. Посередник обходиться з крепаками до-ладу. О. 1862. IX. 123.
Сестрики, -ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L. ЗЮЗО. І. 128.  
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.