Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збуватися

Збува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. збу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) Избавляться, избавиться. Біда здибає легко, ти трудно її збутись. Ном. № 2171. Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив. Ном. № 10826. 2) Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться. Уже ся все те збуло, що визнано було. Чуб. ІІІ. 327. 3) Лишаться, лишиться. З добрим думцею князь високого стола додумається, а з лихим думцею і малого стола збудеться. Ном. № 946.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУВАТИСЯ"
Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23.
Аж, сз. 1) Такъ-что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. Посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. МВ. ІІ. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Еней від неї одступався, паки зайшов через поріг, а далі аж не оглядався, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34. Аж чудно далебі мені! Гліб. 71. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Передъ словами, обозначающими количество, указываетъ на значительность послѣдняго и переводится словомъ «цѣлыхъ»: Аж три дні морочився з цією роботою, т. е. цѣлыхъ три дня возился съ этой работой. Коли чують: щось гуркотить, — аж то гайдамаки, аж дванадцять. Рудч. Ск. ІІ. 181. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103. 3) Передъ словами, показывающими мѣсто или время, употребляется обыкновенно съ предлогами: до, за, на и пр. въ значеніи «самый», указывая на достиженіе отдаленнаго или крайняго предѣла. Аж до моря Запорожці степ широкий крили. Шевч. 124. Аж на вершечок зліз на грушу. Аж під піл заліз, шукаючи. Ой приїхав Гамалія аж у ту Скутару. Шевч. 61. Полинь, полинь, голубонько, аж в Київ зо мною. Мет. 41. Вип'єш, — біжи яко мога, що́ б там ні кричало, не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась. Шевч. 16. Аж до вечора сидів у його, — вже смерком вернувся додому. 4) Аж по́ки. До тѣхъ поръ пока. Пробувайте в господі, аж поки вийдете звідтіля. Єв. Мр. VI. 10. 5) Аж-аго́сь, аж ось, аж ось де, аж осьдечки, аж от, аж от де. Вотъ, вотъ гдѣ; какъ вотъ. Мнж. 175. Де мішок? — «Аж ось». Аж осьдечки опинився, ганявшись за конем. Тільки що випрягають коней, аж ось іде лейстровий городський козак Головко. ЗОЮР. І. 256. Аж ось прилітає змій. Рудч. Ск. І. 132. Аж ось настає голод. Рудч. Ск. ІІ. 35. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. 6) Аж ось коли, аж от коли. Вотъ когда. Аж ось коли довідався, а то все не знав. 7) Аж он, аж ондечки. Вонъ тамъ. Аж ондечки він живе на тому краю села. 8) Какъ вотъ уже, какъ вдругъ. Лечу, дивлюся, аж світає, край неба палає. Шевч. 218. Дивлюсь, аж наші йдуть. Як послала мене мати в степ пшениці жати, аж там чумак воли пасе, став зо мною жартувати. Мет. 21. Дивляться, аж там приковані три зміїхи. Рудч. Ск. II. 72. Тілько що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. І. Аж гульк! Какъ вдругъ. Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись. Шевч. 28. 9) Анъ; а между тѣмъ. Я думав так, аж воно инакше. 10) Аж-аж-аж! Показываетъ усиленное дѣйствіе, желаніе. Сидів, сидів (голодний вовк), так їсти аж-аж-аж!.. Рудч. Ск. І. 11) «Грійте окропу, — я миться буду!». Мати нагріла такого гарячого, що аж-аж-аж! Грин. І. 43.
Босо нар. Босыми ногами. Чуб. IV. 225. Ходить босо. ЕЗ. V. 179. Ум. босенько. Бігай босенько, — тепер тепло. Полт.
Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. К. МБ. II. 135. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. Г. Барв. 355. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Мир. ХРВ. 45. Залучав скотину. Мкр. Г. 55. Гусей або утяток з річки залучити. Мкр. Н. 35. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» Г. Барв. 433.слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити. Макс.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. H. 12. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.
Нутряний, -а́, -е́ Внутренній, нутреной. Кров нутряну замовить. Мнж. 150.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
Промитий, -а, -е. Промытый. нема промитої води кому. Постоянныя придирки къ кому. Г. Барв. 288. Почала братова мене знов допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води: та те не добре, та се не гаразд. МВ. І. 21. Промитої води не дав. И вздохнуть не даетъ. Г. Барв. 493. не було в тебе промитої години — не было у тебя и часу свободнаго. Кролев. у. Сказано: промитої години дитя не дасть — усе плаче. Кролев. у.
Розікрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Цеховий, -а, -е. Цеховой. Підіймаються козаки, цехові і чернь. Стор. МПр. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.