Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збуватися

Збува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. збу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) Избавляться, избавиться. Біда здибає легко, ти трудно її збутись. Ном. № 2171. Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив. Ном. № 10826. 2) Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться. Уже ся все те збуло, що визнано було. Чуб. ІІІ. 327. 3) Лишаться, лишиться. З добрим думцею князь високого стола додумається, а з лихим думцею і малого стола збудеться. Ном. № 946.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУВАТИСЯ"
Безплемінний, -а, -е. Безродный, безъ племени, безпотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. І. 249.
Дійни́к, -ку́, м. 1) = Дойняк. Шух. І. 109, 212. 2) = Дійниця. Вх. Лем. 410.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл.з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною. Левиц. Пов. 237.
Лягови́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = лягати 1. Крутиться, вертиться, під припічком спать ляювиться. Грин. І. 248. Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидче спати. Кв.
На́встя́ж, навстяжи́, нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Котл. Ен. Всі навстяжи ворота одперли. КС. 1882. IV. 169.
Поставлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поста́витися, -влюся, -вишся, гл. Доставлять, доставить, подавать, подать. Торбо, поставляйсь. Рудч. Ск. II. 137. Як почав поставляться: вино, наливка, мед, пиво, — сказано увесь стіл застановив пляшками. Лебед. у. Хоч застався, а постався. Ном. № 11932.
Страчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. стратитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Утрачиваться, утратиться. 2) Лишать, лишить себя жизни. Вас сокирою загачу.... та й сама страчуся. Федьк.
Товстенний, -а, -е. Очень толстый. Черк. у.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. Cм. чепель.
Шкинтати, -таю, -єш, гл. = шкитильгати. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.