Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. — Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Пиво варити зачинайте. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. 3) Кашу варити. Родъ игры.
Віддання, -ня, с.
1) Отдача. Шість кабанів чорт мав, бідному чоловікові дав і на вічне віддання пропало. Позичив ледачому гроші — десь на вічне вже віддання:
2) Выходъ замужъ. дівчина на відданні. Дѣвушка невѣста, взрослая дѣвушка. У мене ж дочка на відданні
3) Народный праздникъ 15 января. Ум. відданнячко. Маю сестру на відданнячку.
Зарну́ти Cм. заринати.
Зашерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заше́рхнути, -хну, -неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонкимъ слоемъ чего-либо, напр. льда. Уже вранці, то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Се він говоритъ, аби горло не зашерхало.
Здиня́ти Cм. і. здимати.
Нага́льний, -а, -е. 1) Спѣшный. Нагальна робота. 2) Внезапный. Нагальна смерть. Як хмара на нас іспала (лихо нагальне). 3) Бурный, порывистый. Нагальний вітер.
Прижилувати, -лую, -єш, гл. Приметать. Щоб гарно пришити, до треба попереду прижилувати.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати.
Сотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность сотника.
