Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збрудніти

Збрудні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Загрязниться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРУДНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРУДНІТИ"
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Дри́шля, -лі, дри́шня, -ні, ж. = дрисля.  
Дряпоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать (говорится только о звукѣ). Зміев. у.
Засла́бнути и засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабіти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Левиц. Пов. 80. Заслаб чумак, заслаб молоденький. Рудч. Чп. 136.
Квап, -пу, ж. Поспѣшность, торопливость.
Косий, -а, -е. 1) Косой. Постіл косіш, а я босий. Чуб. 2) О столѣ: треугольный. По під стінами стояло 12 стільців, в кутках, косі столики. Левиц. І. 133. 3) = космина. КС. 1898. VII. 45.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Похваткий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. Похваткий кінь. Н. Вол. у.
Руський, -а, -е. 1) Въ Галиціи и Буковинѣ: малорусскій, украинскій. 2) Великорусскій. Пісня народня, як українська, так і руська. Левиц. Пов. 8. 3) Великороссы. Левч. 187.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРУДНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.