Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Поцілував Бондарівну у самії губи. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. На всю губу пан. Гріха на всю губу. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. 3) = Губа́ня. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Ув. Губи́ще.
Каптуровий, -а, -е. Относящійся къ каптуру.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Доля карає і вельможного, і неможного. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Испачкать, опачкать.
2) Опачкать испражненіями.
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ.
Шукати, -ка́ю, -єш, гл. — кого́ и за ким. Искать. Шукай вітра в полі. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Єї тато і єї чоловік за нею шукають.
