А́вторство, -ва, с. Авторство.
Бортяник, -ка, м. = бортник.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Запіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. запекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Запекаться, запечься. Запеклися уста кров'ю — не промовлю. Запеклося моє серце.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Застогнали, заплакали церковнії мури. Загула, застогнала земля під козацькими підківками.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся.
Насіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. насіяти, -сію, -єш, гл. Насѣвать, насѣять. Насіяла борошна на хліб. Насіяла василечків у зеленому саду.
Погріти, -грію, -єш, гл.
1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє.
2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Шамати, -маю, -єш, гл.
1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом.
2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв.
