Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збійник

Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Вх. Уг. 240. Ум. збі́йничок, збійниченько. Гол. І. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЙНИК"
Гиркиня, -ні, ж. Грибъ Agaricus ріperatus, груздь. Вх. Лем. 403.
Голомороззя, -зя с., голоморозиця, -ці, голоморозь, -зі,, ж. Гололедица, морозная погода при отсутствіи снѣга. Желех. Вх. Зн. 11. Голоморозь шкодить озимині. Черк. у.
Заже́рливість, -вости и пр = зажирливість и пр.
Корівонька и корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла. Шевч.
На́кри, -рів, м. мн. Музык. инстр.: бубны.
Скандзюбити, -блю, -биш, гл. Скорчить, свести. Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають і руки скандзюбить у три погибелі. Кв.
Утятина, -ни, ж. Утиное мясо. Чуб. ІІ. 443. Ум. у́тятинка.
Хитруха, -хи, ж. Хитрая женщина. Желех.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.