Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збійник

Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Вх. Уг. 240. Ум. збі́йничок, збійниченько. Гол. І. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЙНИК"
За́мняток, -тку, м. = зам'ятня. Вх. Зн. 19.
Зле нар. 1) Зло. 2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити. Лукаш. 115. Чуб. V. 22.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Поосідатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и осістися, но о многихъ.
Порізнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздѣлиться; разойтись. ЗОЮР. І. 259. Вони порізнились собі й стало три двори, а перш був один великий. Новомоск. у. Ми з чоловіком чотирнадцять год жили, а тепер прийшлося, — порізнилися. Луб. у.
Провинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = провинити. Скажи, в чому тобі я провинився? К. Іов.
Розіслати II, -ся. Cм. розстилати, -ся.
Фірманський, -а, -е. Кучерской. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.