Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збороти

Зборо́ти, -рю́, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРОТИ"
Голосонько, -нька, м. Ум. отъ голос.
Дуда́ 1, -ди́, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли — не стерпіли убогії люди. К. Досв. 13.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. Желех. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут. Брацл. у.
Люше́нний, -а, -е. Имѣющій люшню.
Ма́кортеть, -ти, ж. = макотерть. Поставила йому макортеть з варениками. Кв. І. 240.
Прочинати, -на́ю, -єш, сов. в. прочну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Лукаш. 45. Тогді Барабаш рано прочинає. АД. II. 10.
Скубанка, -ки, ж. 1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ). 2) Корпія. Желех.
Триття, -тя, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі. Могил. у.
Унезабарі нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається. Г. Барв. 514.
Чорногривий, -а, -е. Черногривый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОРОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.