Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий.
Кректати, -кчу́, -чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче.
Натерменувати, -ну́ю, -єш, гл. Обозначить; записать.
Оздоровіти, -ві́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло.
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Ум. пупляшок.
Пчолинець, -нця, м. = омшаник.
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву.
Укипати, -паю, -єш, сов. в. укипіти, -плю, -пиш, гл.
1) Укипать, укипѣть, увариваться, увариться. Щоб укипіло м'ясо, треба горщика зо щільною покришкою. Дай, мамо, вечерять! — Підожди, долото вкипить, то будеш вечерять.
2) ? Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизкою, так селезень і вкипів.
Утикати I, -каю, -єш, сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл.
1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув.
2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток.
