Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зваба

Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАБА"
Зільни́к I, -ка, м. = золільник. Вх. Зн. 22.
Каратати, -та́ю, -єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев'ятий десяток каратам (бабуся). Сим. 235.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Копнути Cм. копати.
Круць, -ця, м. Гвоздь. (І. Христа) жиди мучили, на хрест роспинали, залізними круцями руці і ноги пробивали. Мил. 15.
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Підвірок, -рка, м. = підворок. Борз. у.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй. Стор. МПр. 35.
Приснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Г. Барв. 102. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. Ком. І. 2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). 3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Греб. 395. Стрепет приснув над кущами. Щог. В. 53. Присне сніг із під копит. Щог. Сл. 7. Приснули на синім морі скалки. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати. ЕЗ. V. 191.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.