Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зваба

Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАБА"
Беззахистний, -а, -е. Безпріютный. Беззахистні люде, що з голоду мруть. Мир. ХРВ. 348.
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Імовірно нар. Довѣрчиво.
Подмухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо. Рудч. Ск. І. 95.
Рип! IIмеж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Г. Барв. 198. Чую — рип! МВ. І. 111. Рип у хату. Левиц. І. 104.
Розітлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди. Лебед. у.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.
Угірок, -рка, м. 1) = огірок. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. 2) Родъ. вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. угіро́чок.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві. Мет. 47.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.