Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збурятися

Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЯТИСЯ"
Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Бортуля, -лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.
Зюзя, -зі, ж. 1) Дѣтск.: букашка и вообще все крошечное. О. 1861. VIII. 8. 2) ? Змерз, як зюзя. П'яний, як зюзя.
Коронувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать новаго члена въ общество парубків. Cм. коронування 2.
Молдава́нський, -а, -е. Молдаванскій, принадлежащій молдаванину. Левиц. Пов. 207.
Потерпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає. Чуб. V. 1091. 2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. ЕЗ. V. 200. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Н. Вол. у. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Н. Вол. у. Злодій їден за другого потерпає. Н. Вол. у.
Риндач, -ча, м. Волъ съ кудрявой шерстью на лбу. Александров. у. Cм. ринґач.
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки. О. 1862. V. Кух. 38.
Стіки, стіко, нар. = стільки. ХС. VII. 459. Чуб. II. 292.
Утоплий, -а, -е. Утонувшій. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.