Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збурятися

Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЯТИСЯ"
Відмінювати, -ся, гл. = відміняти, -ся.
Гамарня, -ні, ж. Металло-плавильное заведеніе. Полт.
Перетоплювати, -люю, -єш, сов. в. перетопити, -плю́, -пиш, гл. 1) О воскѣ, салѣ и т. п. Перетапливать, перетопить. 2) Переплавлять, переплавить. 3) Только сов. в. Вытопить, окончить топить (печь). Уже люде перетопили, уже й поснідали. О. 1862. VI. 33.
Порозмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ).
Поспіл II, -полу, м. Въ выраженіи: у посполі. Совмѣстно. Вона найняла собі хатину в посполі. Св. Л. 245.
Ростовкти, -чу, -чеш, гл. 1) = ростовкмачити 1. Так паняті носа і ростовк. Мир. ХРВ. Ростовкла таку добру макітру. 2) = ростовкмачити 2. Чи ви мене справді морочите, чи на глум піднімаєте? Я нічого тут не ростовчу собі. Котл. МЧ. 480.
Сплеснути, -сну, -неш, гл. Всплеснуть. ЗОЮР. II. 10. Оглянулась назад себе, в долоні сплеснула. Н. п.
Спрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямить. І вже! не спрямить горбатого могила. Ном. № 3221.
Урвант, -та, м. = вірвант. Рудч. Чп. 250.
Шпиг, -га, м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.