Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зброїця

Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЇЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЇЦЯ"
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Ду́ля, -лі, ж. 1) Порода грушъ. 2) Кукишъ, шишъ. Ти думаєш, дурню, що, я тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Чуб. V. 1114. Ум. ду́лька, ду́лечка. Грин. ІІІ. 224. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Лавр. 133. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки. Мет. 12.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Ле́дарь 2, -рі, ж. соб. Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. Погуби ледачу ледарь. К. Псал. 13.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка. Вас. 155.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза. Стор. МПр. 84.
Розгівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розговітися, -віюся, -єшся, гл. Разгавливаться, разговѣться. От дождались і Петра, розговілись. Кв. І. 51.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило. Кв. II. 52.
Цвяхований, -а, -е. Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Котл. Ен. ІІІ. 62. Ото цвяхована гиря. Ном. № 1549.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРОЇЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.