Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати.
Ду́ля, -лі, ж. 1) Порода грушъ. 2) Кукишъ, шишъ. Ти думаєш, дурню, що, я тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Ум. ду́лька, ду́лечка. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Ле́дарь 2, -рі, ж. соб. Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. Погуби ледачу ледарь.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза.
Розгівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розговітися, -віюся, -єшся, гл. Разгавливаться, разговѣться. От дождались і Петра, розговілись.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило.
Цвяхований, -а, -е. Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Ото цвяхована гиря.
