Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка.
Мару́дитися, -джуся, -дишся, гл. Копаться, возиться, мѣшкотно дѣлать.
Нагна́ти Cм. наганяти.
Опруг, -га, м.
1) Кругъ.
2) = упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий.
Позодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав.
Поміркування, -ня, с. Разсудительность, разсчетливость, благоразуміе.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий.
Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями.
Утеча, -чі, ж. = утік.
