Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблідлий

Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Левиц. Пов. 38. Тонкі та зблідлі уста. Мир. Пов. ІІ. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДЛИЙ"
Грюзь, -зі, м. Грузила изъ камней, привязанныя внизу невода. Вас. 186.
За́здрісний, за́здросний, -а, -е. Завистливый. Заздрісні очі. Камен. у. Заздросний чоловік. Камен. у.
Замали́м, замало́м не, нар. Чуть не; безъ малаго. Оце замалом не впала. Ном. № 6639. Замалом не піймав зайця. Черк. у. Замалим не двісті.
Змоклий, -а, -е. Промокшій.
Крамок, мку, м. Ум. отъ крам.
Лантушище, -ща, м. Ув. отъ лантух.
Порозсідатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсістися, но во множествѣ.
Ромнянок, -нку, м. Душистая ромашка. Уман. у.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus. Шух. І. 21.
Умерчик, -ка, м. = умерлець. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛІДЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.