Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблякувати

Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛЯКУВАТИ"
Бездолець, -льця, м. Несчастный человѣкъ. Желех.
Галера, -ри, ж. Гребной корабль, галера. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. I. 209.
Майо́рці, -ців, м. мн. Раст. Zinnia elegans L. ЗЮЗО. І. 142.
Метлю́г, -га, м. Раст. Apera Spica venti. P. Beauv. ЗЮЗО. I. 111.
Перещик, -ка, м. Наростъ на древесномъ стволѣ въ видѣ кольца.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби. Гн. II. 43.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.
Примітливий, -а, -е. Внимательный, все перенимающій и усваивающій. Примітлива дівчина, — усе в хазяйстві перейма. Лохв. у.
Служити, -жу, -жиш, гл. Служить. Служу, наймаюся. МВ. (О. 1862. III. 77). Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20.
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати. Котл. Ен. III. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.