Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблякувати

Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛЯКУВАТИ"
Благодар, -ря, м. Благодѣтель. Вх. Лем. 392. Cм. добродій.
Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Камен. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Отоді нар. = оттоді. Отоді жінка буде старшою, як сорока побіліє. Ном. № 9059.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Стерятися, -ряюся, -єшся, гл. Сойти съ ума, помѣшаться. хай воно стеря́ється! Прахъ его возьми! Борз. у.
Травень, -вня, м. Мѣсяцъ май.
Химородник, -ка, м. Колдунъ, знахарь. К. ЧР. 153, 427. Проклятий химородник, що заморочив вам голови. К. ЧР. 194.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Шашка, -ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.