Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблякувати

Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛЯКУВАТИ"
Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Витекти Cм. витікати.
Наддністря́нський, -а, -е. Приднѣстровскій. Желех.
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Ряснистий, -а, -е. = рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 3.
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Учасно нар. Своевременно, во время. Пішла вона на храм і прийшла вчасно. Г. Барв. 512.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.