Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблякувати

Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛЯКУВАТИ"
Барложитися, -жуся, -жишся, гл. Валяться въ грязи. Барложиться, як свиня в солоді. Ном. № 12267. До колодязя погано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться. Богод. у.
Буркати, -каю, -єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Зажо́н, -ну, м. = зажин. Сим. 204.
Палахнути, -ну́, -не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату. Мир. Пов. І. 115.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Чекуша, -ші, ж. Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. І. 41, (Добруджа).
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. І. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.