Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблукати

Зблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Исходить блуждая.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУКАТИ"
Бороння, -ня, с. Борьба. «Давай боротись!».... — К нечистому з боронням! — важко дишучи каже запорожець. К. ЧР. 168.
Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.
Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.
Доку́рюватися, -рюю́ся, -єшся, сов. в. докури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Докуриваться, докуриться.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха. Желех. Вх. Зн. 16.
Задля пред. Ради, для. Виросте на йому щасливиш доля задля людей. Стор. МПр. 49. Це вона мене задля того й привела, щоб іззісти у своїй норі. Рудч. Ск. II. 20. Задля його звертають каравани. К. Іов. 14.
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують. К. НС. 38.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Утлий, -а, -е. 1) = вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193. 2) утлий. Плохой. Шух. І. 207.
Шкібля, -блі, ж. Скобелка, круглый скребокъ у бочаровъ. Желех. Шух. І. 250, 311. Ум. шкібелька. Шух. І. 311.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.