Авже́ж, нар. 1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж!
Висповідати, -даю, -єш, гл. Исповѣдать. Вона побігла до попа, щоб висповідав його.
Завгли́б и завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки.
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні.
Повінути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣять. Повінь, вітроньку, в ту сторононьку, где мій милий пробував. Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво. Як із низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине.
Повповати, -ва́ю, -єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала?
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Табиновий, -а, -е. Сдѣланный изъ табину.
