Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблукати

Зблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Исходить блуждая.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛУКАТИ"
Блудство, -ва, с. Блудъ, блудодѣяніе. Тогди вони зробили гріх, блудство. Гн. II. 218. Грішили, горівкою п'янчили, блуцтво провадили. Гн. II. 72.
Занапасти́ти Cм. занапащати.
Зсушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Высушиться. Чи вже зсушилися груші? 2) Насушиться. Зсушилася, зв'ялилася, як нитка тоненька. Чуб. III. 168.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. Грин. III. 678. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. Шух. І. 247. 3)жаб'я. Головастикъ. Вх. Лем. 413.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Натушкувати, -ку́ю, -єш, гл. Наложить много, закрывъ что-либо наложеннымъ. Натушковано на його зверху кожухів, подушок. Мир. ХРВ. 249.
Овийка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus. Вх. Лем. 441.
Підстіжжя, -жя, с. Подстожье.
Повикуповувати, -вую, -єш, гл. = повикупляти. К. ЦН. 228.
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.