Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворозький

Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый. Шух. І. 32. 2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь. Вх. Зн. 8. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЗЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЗЬКИЙ"
Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Икати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] икнути, -ну, -неш, гл. Икать, икнуть.
Назміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Смести (въ одно мѣсто), собрать. Назмітай у засіці борошенця. Рудч. Ск. II. 2.
Накла́сти Cм. накладати.
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать. Котл. Ен. VI. 21.
Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Похмарно нар. Пасмурно. Міусск. окр.
Прозірність, -ности, ж. Прозрачность. Желех.
Проклинути, -ну́, -не́ш, гл. = проклясти. Бо я твою долю давно проклинула. Грин. III. 394.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЗЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.