Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворозький

Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый. Шух. І. 32. 2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь. Вх. Зн. 8. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЗЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЗЬКИЙ"
Вистоюватися, -стоююся, -єшся, сов. в. вистоятися, -стоюся, -єшся, гл. 1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Устаиваться, устояться.
Гий меж. = I. Гей 1. Шух. I. 211.
Ду́рка, -ки, ж. Глупая, дурочка.
Кочубей, -бея, м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.
Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.
Обмацати, -ся. Cм. обмацувати, -ся.
Обпасати, -са́ю, -єш, сов. в. обпасти, -пасу, -сеш, гл. Выпасать, выпасть хорошо. Обпасіть же, хлопці, добре коні, бо як рушимо, до тогді їм буде не до їжі. Васильк. у.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Стрімголов нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. МВ. І. 46. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір. Рудч. Ск. II. 59.
Червчатий, -а, -е. 1) Окрашенный въ червець. 2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЗЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.