Викормити, -млю, -миш, гл. Выкормить.
Високодумство, -ва, с. Высокомѣріе, гордость.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Шляхтич за гонор уха рішився. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки.
Лободя́нка, -ки, ж. Родъ каши изъ пшена и молодой лебеды съ свинымъ саломъ.
Прач, -ча, м. = праник. , Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. Ум. прачик.
Сестрина, -ни, ж. = сестра = сеструня. Була у мене старша сестрина, квіточка рожева на порі.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.
