Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судній

Судній, -я, -є., судний, -а, -е. 1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво. К. ЧР. 194. 2)день. а) День страшнато суда. Одрадніще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. Єв. Мр. VI. 11. б) Праздникъ у евреевъ. Тоді був у жидів судний день. Драг. 58. 3)де́шка. Та доска, подъ которую человѣкъ ложится до дня страшнаго суда, т. е. — гробовая доска; поэтому, до судньої дошки — до смерти. Пам'ятатимеш до нових віників і до судної дошки, покуль пороху на очі насиплють. Ном. № 3645.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДНІЙ"
Бздюха, -хи, ж. 1) Родъ гриба: дождевикъ, Lycuperdon Bovista L. 2) Насѣкомое: вонючка. Ум. бздюшка.
Гу́лиця, -ці, ж. = Вулиця. Грин. ІІІ. 128, 72, 341. К. Дзв. 173. А на нашій гулиці усе хлопці молодці. Грин. ІІІ. 99. Ум. Гу́лонька, гу́лочка. Вийди, доню, на гулоньку. Чуб. V. 651. За дудочку да й на гулочку. Грин. ІІІ. 99.
Зави́дна нар. Засвѣтло. Аф.
Калачик, -ка, м. 1) Ум. отъ калач. 2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 128. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться. Кв. II. 83.
Комашка, -ки, ж. Ум. отъ комаха.
Наві́тритися, -рюся, -ришся (на ко́го), гл. Попасть подъ вѣтеръ, дующій отъ тебя на кого-либо. А вже коли навітришся на кнура, то хоч як будеш від його далеко, то він почує духом і втече. Черном.
Надтина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. надтя́ти, надітну́, -неш, гл. Надрубливать, надрубить, подрубливать, подрубить, надрѣзывать, надрѣзать.
Обгороджувати, -джую, -єш, сов. в. обгороди́ти, -джу́, -диш, гл. Огораживать, огородить, загораживать, загородить, обвести, окружить. Чоловік виноградник обгородив тином. Єв. Мр. XII. 1. Двір дошками обгорожений. Рудч. Ск. Мати Марусеньку родила, місяцем обгородила. Лукаш. 97.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Приймити, -му, -меш, гл. = приняти. Гн. І. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУДНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.