Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воробчиха

Воробчиха, -хи, ж. = воробиця. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОБЧИХА"
Випелешити, -шу, -шиш, гл. Искоренить, уничтожить все. Вх. Уг. 230.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Обмахнути, -ся. Cм. обмахувати, -ся.
Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Понадирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ).
Сошник, -ка, м. Сошникъ, рѣзакъ въ сохѣ. Ном., ст. 300, № 370.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОБЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.