Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворушливий

Ворушливий, -а, -е. = ворухливий
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШЛИВИЙ"
Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника. Желех.
Болотечко, -ка, с. Ум. отъ болото.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ. Желех.
Очухрати, -ра́ю, -єш, гл. = обчухрати.
Перевій II, -во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева. Радом. у.
Плідливий, -а, -е. Плодовитый. Жиди плідливі. Могил. у.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Риговина, -ни, ж. Блевотина. Лохв. у.
Туманити, -ню́, -ниш, гл. Дурачить, морочить. Хто його там думав свататись; так тільки туманив людей. Левиц. Пов. 44. Людей туманити. МВ. (О. 1862. III. 37). І не зводив з ума, не туманив дочку молодую. К. МБ. XII. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРУШЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.