Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркувати

Воркувати, -ку́ю, -єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Шевч. 43. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУВАТИ"
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася. Черк. у.
Канцілюга, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така. Кобелякск. у.
На́йми, -мів, м. мн. Наемъ; служба по найму. Нехай вона сердешна од наймів трохи одпочине. О. 1862. III. 11. (Шевч.). Піти́ в на́йми. Наняться. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, пійдемо в найми. Н. п.
Насуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. насунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Надвигаться, надвинуться. 2) Появляться, появиться во множествѣ. Насунулось лиха до бісового батька. Ном. № 2022.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Чуб. 1. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Мнж. 6. Ум. ро́зчинка.
Рушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. рушитися, -шуся, -шишся, гл. Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться, шевелиться, шевельнуться. Ольга не рушилася, з місця. Левиц. Пов. 120. Батько рушився в дорогу. Зміев. у. А ну, рушайтесь на роботу. Волч. у. вітер рушається. Поднимается вѣтеръ. Зміев. у.  
Самостріл, -лу, м. 1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7. 2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Желех. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима. Гол. III. 223.
Скимник, -ка, м. Схимникъ. К. Бай. 43.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кровю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.
Шевчук, -ка, м. Сапожный подмастерье, сапожный ученикъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.