Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркувати

Воркувати, -ку́ю, -єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Шевч. 43. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУВАТИ"
Будчина, -ни, ж. = будка 2 — 4. Пішли в будчину, подивились у засічку, аж там пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Гадюччя, -чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123.
Жажди́вий, -а, -е. = жадібний. Гол. ІІІ. 523.
Корабличок, -чка, м. Ум. отъ корабе́ль.
Неслихано нар. Неслыханно.
Новосілля, -ля, с. Новоселье. Кв. І. 113.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Ригнути Cм. ригати.
Тютюнниця, -ці, ж. Женщина, занимающаяся табаководствомъ, торгующая табакомъ. Нѣжин. у. Работница на табачныхъ плантаціяхъ. Вх. Зн. 72.
Укупити, -плю, -пиш, гл. Купить. Укупимо собі золотого човна. Чуб. III. 388.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.