Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркувати

Воркувати, -ку́ю, -єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Шевч. 43. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРКУВАТИ"
Вичищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. вичиститися, -щуся, -стишся, гл. Чиститься, вычиститься.
Куксин, -ну, м. Фуксинъ. Вас. 171.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжаВх. Зн. 35.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Наки́нути, -ся. Cм. накидати, -ся.
Ненила, -ли, об. Высокій, неповоротливый человѣкъ. Мнж. 187.
Опара, -ри, ж. Опара для печенія хлѣба.
Підмогоричити Cм. підмогоричувати.
Подонюхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Донюхаться (о многихъ),
Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Уман. у. Мил. М. 91. Ув. порушище. Мил. М. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.