Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася.
Канцілюга, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така.
На́йми, -мів, м. мн. Наемъ; служба по найму. Нехай вона сердешна од наймів трохи одпочине. . Піти́ в на́йми. Наняться. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, пійдемо в найми.
Насуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. насунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Надвигаться, надвинуться.
2) Появляться, появиться во множествѣ. Насунулось лиха до бісового батька.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Ум. ро́зчинка.
Рушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. рушитися, -шуся, -шишся, гл. Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться, шевелиться, шевельнуться. Ольга не рушилася, з місця. Батько рушився в дорогу. А ну, рушайтесь на роботу. вітер рушається. Поднимается вѣтеръ.
Самостріл, -лу, м.
1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей.
2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима.
Скимник, -ка, м. Схимникъ.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Нас слобонив своєю чесною кровю. Душу од пекельної муки слобонити. Я, кае, тату, вас слобоню.
Шевчук, -ка, м. Сапожный подмастерье, сапожный ученикъ.