Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Зляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Натрудоватіти, -ватію, -єш, гл.
1) Сдѣлаться шелудивымъ.
2) Сдѣлаться въ лицѣ брюзглымъ и мѣднокраснаго цвѣта. Піяк натрудоватіє.
Околія, -лії, ж. = околиця 1. Крижан був такий, шо вся околія його лякалась. Усю околію зібрать та й косить.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Поповештатися, -таюся, -єшся, гл. Много походить, много постранствовать. І поповешталась же сердешна Катря, чужі порош оббиваючи.
Припадатися, -даюся, -єшся, сов. в. припастися, -ду́ся, -дешся, гл.
1) Доставаться, достаться, приходиться, прійтись. Турки село зрабували, громадами людей гнали.... припалася зятю теща. Ходім, браттє, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браттє, припадеться.
2) Случаться, случиться, прійтись. Щось ся псові припало, що бреше.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець.
Тирво, -ва, с. = тирло 3.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris.
