Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороненький

Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕНЬКИЙ"
Бахнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бахати. Зараз з пицтоля вола і бахне. Мнж. 133.
Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. Н. Вол. у. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком. Полт.
Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Замочи́ти, -ся. Cм. замо́чувати, -ся.
Полазець, -зця, м. = полазник. Желех.
Полуденок, -нка, м. Полдникъ. Грин. III. 204. Се вже була остання чарка після полуденку. Св. Л. 323. А я піду додомоньку, та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся. Гол. І. 203.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна. Драг. 336.
Поодз.. Cм. повідз..
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Ком. І. 24. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. Чуб. V. 358. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. Зміев. у. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. Чуб. V. 344. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Рудч. Чп. 168. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Мет. 463. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. Черниг. у. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Шевч. 30. Ум. причинка. Мет. 191. Причинонька. Чуб. V. 584.
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Мир. Пов. II. 52. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.