Бахнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бахати. Зараз з пицтоля вола і бахне.
Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком.
Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. б) Filago arvensis.
Замочи́ти, -ся. Cм. замо́чувати, -ся.
Полазець, -зця, м. = полазник.
Полуденок, -нка, м. Полдникъ. Се вже була остання чарка після полуденку. А я піду додомоньку, та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна.
Поодз.. Cм. повідз..
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились.
