Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороненький

Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕНЬКИЙ"
Братанець, -нця, м. = братанич. Желех.
Вичавити Cм. вичавлювати.
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі. Мир. ХРВ. 34.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Погніватися, -ваюся, -єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Грин. III. 504. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась. Грин. III. 538.
Проплисти, -ву, -веш, гл. 1) Проплыть. 2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе. Кв.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Уворужити Cм. уворужувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.