Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожечка

Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖЕЧКА"
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Лепеха́, -хи, ж. 1) Раст. Аиръ, Acorus calamus. Также жидівська лепеха. ЗОЮР. І. 109. 2) Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135.
Луто́к, -тка, м. 1) Молодое липовое деревцо. Черк. у. 2) Лыко молодой липы. Піти надрати лутків на личаки. Харьк.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ. КС. 1887. VI. 479. Чуб. II. 157.
Рукатися, -ваюся, -єшся, гл. Здороваться рукопожатіемъ. Я рукалася з їдним. Уман. у.
Степучий, -а, -е. = степовий. Уроки-урочища, підіть собі на луга, на ліса дрімучії, на степи степучії. Чуб. І. 133.
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає. Черниг. у.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь. Вх. Уг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.