Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворохібництво

Ворохібництво, -ва, с. = ворохібня. З ворохібництвом лихим своїм таяться. К. Дз. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБНИЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБНИЦТВО"
Вислужити, -ся. Cм. вислужувати, -ся.
Зашква́рити Cм. зашкварювати.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. К. ЧР. 191. Під голоту злюки підлестяться. К. Бай. 74.
Подихати, -хаю, -єш, гл. Подышать.
Пошкодити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Мнж. 117. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась. Драг. 23.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.
Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОХІБНИЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.