Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворохібництво

Ворохібництво, -ва, с. = ворохібня. З ворохібництвом лихим своїм таяться. К. Дз. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБНИЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХІБНИЦТВО"
Голендерський, -а, -е. Голландскій.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Карноушка, -ки, ж. Съ маленькими ушами. А ягнички картушки поскакали коло грушки. Чуб.  
Карточка, -ки, ж. Ум. отъ карта. 1) Маленькая четырехугольная площадь, клѣтка. 2) Листокъ бумаги, бумажка. Така маленька карточка, що ніде й писати. 3) Письмецо. Приманив до себе голубка, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж дочка пише: так і так. ЗОЮР. II. 28. Та напишу карточку, та пошлю ік батечку. Грин. III. 81. 4) Билетикъ. 5) ми. Родъ узора въ вышивкахъ на рубахѣ. КС. 1893. V. 278.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
Переконати, -ся. Cм. переконувати, -ся.
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОХІБНИЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.