Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть.
Виносити 1, -шу, -сиш, сов. в. винести, -несу, -сеш, гл.
1) Выносить. І утоплену Ганнусю на берег виносить. Де не просять, там києм виносять. О, щоб їх вихром винесло.
2) Вырывать, вырвать. Зайшов (чорт) ззаду, та шпичкою й виніс те око. Гледи, шоб вона (відьмина сорочка) печі не рознесла, — дай я спалю. Та пішли на город, викопали кабицю. Як запалили, так ту кабицю й винесло.
3) О денежномъ счетѣ: составлять, составить. Вам треба заплатить за поле.... 18 карб. 90 коп., та за город 5 карб. 10 к., до на рік винесе 24 карб.
В'язень, -зня, м. Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. Я буду сповідати в'язня.
Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Ум. люлечка.
На́гідний, -а, -е. Удобный для совершенія чего-либо (о времени, случаѣ и пр.). Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив...
Поминати II, -на́ю, -єш, сов. в. помину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Проходить, проѣзжать, проѣхать и пр. мимо, миновать, минуть. Ми вже той хутір поминули. Уже петрівочка поминає.
Припрохати Cм. припрохувати.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
