Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вочко

Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЧКО"
Аре́нда, -ди, ж. и др. = Оре́нда и др. Фр. Пр. 8.
Багачів, -чева, -ве. Принадлежащій богачу. Прийшов до їх багачів син. Чуб. V. 1016.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт. Желех.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю. Козелец. у.
Линтваре́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ овечьей шкуры. Линтваревий кожух. Сим. 226.оправа. Кожаный переплетъ. Елисаветгр. у.
Мимохі́дний, -а, -е. = мимохідень. К. Псал. 187.
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Повбігати, -гаємо, -єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою. Рудч. Ск. І. 140.
Понаговорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наговориться (о многихъ).
Силуваний, -а, -е. Принужденный. Силуваним волом не наробишся. Ном. № 1087. Вона мене не жалувала, силувану заміж оддала. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.