Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вочко

Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЧКО"
Вислуженина, -ни, ж. 1) = вислуга 3. 2) Эмеритура. Желех.
Гуси́мець, -мця, м. Раст. Arabis Thaliana. Вх. Пч. II. 29.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Левиц. І. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь. Мет. 425.
Лихоро́бство, -ва, с. Злодѣйство.
Назганя́ти, -ня́ю, -єш и назго́нити, -ню, -ниш, гл. Согнать вмѣстѣ.
Облуд, -да, м. Названіе злого духа. Чуб. І. 191.
Обрідчастий, -а, -е. = обрідкуватий. Оця пшениця густа та хороша, а ця обрідчаста. Кобел. у.
Підвихнути, -ну́, -не́ш, гл. Стащить, украсть. Ой чи не підвихнули чого з воза москалі, що ти й приїхав, все мовчиш? Ном. № 12825.
Топіль, -пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку. Гн. II. 25.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.