Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворогувати

Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Ном. № 13409. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАТИ"
Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. ІІ. № 875.
Дарна́ неді́ля. ѳомино воскресенье.
Дріб'язки́й, дріб'язко́вий, -а, -е. Мелочной.
Інтерес, -су, м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381.
Плехатися, -хаюся, -єшся, гл. Тащиться, идти съ трудомъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Роспаюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Вх. Лем. 462. Cм. роз'юшитися.
Рухатися, -хаюся, -єшся, сов. в. рухнутися, -нуся, -нешся, гл. Двигаться, двинуться, шевелиться, пошевелиться, тронуться. Як добре наїстися, то й з міста не рухнешся. Павлогр. у.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.
Швірень, -рня, м. Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ. Чуб. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.