Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворогувати

Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Ном. № 13409. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАТИ"
Брижечка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл. 1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле. Мет. 274. 2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Гурт 1, -та́, м. 1) Стадо (о скотѣ). По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. Стор. II. 8. 2) О людяхъ: толпа, собраніе, общество, компанія. Женуть гуртами християн у колізей. Шевч. 613. У гурті, то й смерть не страшна. Ном. № 10721. У гурті каша їсться. Ном. № 10731. Просимо до гурту. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57). 3) О неодушевленныхъ предметахъ: группа. Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. Ком. Р. І. 50. 4) В гурт, до гу́рту. Въ одно мѣсто, вмѣстѣ. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Рудч. Ск. І. 22. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 96). Ходім же до гурту. Стор. II. 21. 5) За гурт. Вмѣстѣ. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. МВ. ІІ. 132. 6) Гурт на гурт. Всего на всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. Ком. Р. І. 49. 7) Продава́ти на гурт. Продавать оптомъ. Сумск. у. Ум. Гурто́к. Ном. № 10733.
Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня. Шевч. 310. 5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. козирьо́к.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Огрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Чуб. V. 626. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати. Гол. II. 118.
Поєдинок, -нка, м. 1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. КС. 1901. III. 14.3. 2) род. пад.: поєдинку. Поединокъ. Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. ЗОЮР. І. 302. Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок. Драг. 316.
Хто, кого, мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. А хто тут у лисиччиній хатці? Рудч. Ск. І. 45. Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? МВ. І. 11. Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. Шевч. 196. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. Шевч. 40. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла. Волч. у.  
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.