Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворона

Ворона, -ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська. пт. = синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНА"
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія. Угор.
Зажирни́й, -а, -е. 1) = зажирливий. К. ХП. 56. 2) О буравѣ: забирающій при сверленіи много дерева. Волч. у.
Їжно нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно. Ном. № 10387.
Невпомку нар. = невпам'ятку.
Одержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одержатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Получаться, получиться. 2) Удерживаться, удержаться. Не знаю, де в мене й дух одержався. Гладка така, що й миш не одержиться. Ном.  
Подосівати, -ва́ю, -єш, гл. Досѣять (во множествѣ).
Позострічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострівати.
Розмекетатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розмекетатися.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Хамло, -ла, с. 1) Мелкія вѣтки, прутья. Кабан риється у хамло, а зайчик лізе у кущ. Рудч. Ск. І. 24. Їздили вони в ліс, набрали там на вози хамла і везуть. Драг. 175. 2) м. Неуклюжій, неотесанный человѣкъ. Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.