Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворона

Ворона, -ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська. пт. = синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНА"
Галдамаш, -ша, м. = одамаш. Вх. Зн. 43.
Жва́вий, -а, -е. Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Ном. № 5765. Такий жвавий, як рак на греблі. Ном. № 10995. Жвавий, як ведмідь до корита. Ном. № 6550. Жвавий, як рибка в річці. Ном. № 5761. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 123. Ум. жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда. МВ. ІІІ. 84.
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Єв. Мр. V. 33. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Котл. Ен. II. 30. Злякався хлопчик, аж поблід. Гліб. 56.
Криванжа, -жі, об. Хромой, хромая. Мнж. 183.
Овадний, -а, -е. = оводний. Проск. у.
Пасть, -ти, ж. 1) Пасть. А в иншого і зубів нема, сама пасть, що инша голова йому в рот улізе. Кв. 2) Ловушка для лисиць: деревянный цилиндръ — выдолбленный буковый пень — осмів лежитъ горизонтально; въ верхнемъ боку его отверстіе, сквозь которое можетъ проходить вертикально стоящая надъ нимъ ступа — бревно съ тяжестью на верхнемъ концѣ и двумя желѣзными остріями — зуба́ми — на нижнемъ, въ срединѣ стоитъ зрущик — палочка съ шнуркомъ, удерживающимъ ступу вверху. Ловушка вставляется въ нору лисицы, которая, выходя черезъ цилиндръ, толкаетъ зрущик, ступа падаетъ и остріями убиваетъ звѣря. Шух. І. 236.
Пообвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обвиться (во множествѣ).
Пуп'яшок, -шка, м. = пуп'янок. Ум. пуп'яшечок.
Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.