Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воронячий

Воронячий, -а, -е. Вороній. Ном. № 12743. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЯЧИЙ"
Бростатися, -таюся, -єшся, гл. Пускать отпрыски, распускаться, выбрасывать почки. Шейк.
Відкаснутися, -нуся, -нешся, гл. Отстать, отвязаться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тілько на яві — і ві сні не снися. Ном. Одкаснись від мене і від лиця мого. Ном. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись. Г. Барв. 206.
Глибочиня, -ні и глибочінь, -ні, ж. Глубина.
Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Кулибка, -ки, ж. Родъ печенаго хлѣба. Скажіть, синки, своїм жінкам, щоб вони напекли кулибок. Чуб. II. 446.
Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720.
Принадність, -ности, ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице. К. Дз. 87.
Промір, мору, м. Моръ. У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре. Канев. у.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.