Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воронячий

Воронячий, -а, -е. Вороній. Ном. № 12743. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЯЧИЙ"
Вертеп, -пу, м. 1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. Шевч. 291. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли. Шевч. 2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Відлига, -ги, ж. Оттепель. Драг. 388.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Клін, кло́ну, м. = кльон. Желех.
Літа́вець, -вця, м. Метеоръ, который народъ считаетъ за нечистаго духа, летающаго въ видѣ огненнаго змѣя.
Наді́л, -лу, м. Удѣлъ, награда. Нехай буде ласкавий привіт щирого серця наділом моїй праці. Полт. у.
Охаювати, охаюю, -єш, сов. в. охаяти, -хаю, -єш, гл. = охаючувати, охаючити. Зіллє моє та охайнеє, дитя моє та коханеє! Я ж тебе та охаяла, Марусеньку та угаяла. Мет. 229.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока. Зміев. у.
Тарабанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є. Гол. І. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.