Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воронячий

Воронячий, -а, -е. Вороній. Ном. № 12743. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЯЧИЙ"
Бережний 2, -а, -е. Прибрежный. Бережні піски: бережні буряки. Чигир. у.
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу. Желех.
Відшукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відшукатися, -каюся, -єшся, гл. Отыскиваться, отыскаться, находиться, найтись.
Йолоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. Н. П. 386.
Лев'я, я́ти, с. = левеня. Мнж. 31.
Сеньга, -ги, ж. Родъ рыбы. Оселедців по три сотні і сеньги донської (купила). Мкр. Н. 20.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка. Сосн. у.
Усцикатися, -каюся, -єшся, сов. в. усцятися, -цюся, -цишся, гл. Обмачиваться, обмочиться (уриною).
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. О. 1862. І. 73. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись? О. 1862. VIII. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.