Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворочатися

Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся. Гол. 2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько. Грин. ІІІ. 429. 3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається. Грин. І. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЧАТИСЯ"
Витороплюватий, -а, -е. Оторопѣлый? Витороплюватий бісик. МВ. (КС. 1902. X. 153.).
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Клинтух, -ха, м. Пыжъ.
Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.
Листя́стий, -а, -е. Лиственный. Дуб і инші листясті дерева мають гіля. Шух. І. 177.
Настилати, -ла́ю, -єш, гл. Вышивать гладью.
Орох, -ху, м. = горох. Драг. 363. ХС. III. 66. Напрягла ороху. Грин. II. 163.
Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Старовина, -ни, ж. 1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. 2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків. Екатер. у. 3) Шерсть старыхъ овецъ. Вх. Зн. 66. Cм. стариця 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.