Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворочати

Ворочати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Возвратиться. Ворочай, зятеньку, хоч не хутко. Мет. 99. 2) Возвращать. Доганяйте, ворочайте літа молодії. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЧАТИ"
Бердинка, -ки, ж. Маленькій топоръ. Побіг я до мельника, позичив берданки, прорубав дупло. Чуб. І. 215.
Днюва́ння, -я, с. Дневаніе.
Клобучина, -ни, ж. Войлокъ. Желех.
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу. Шух. І. 81.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. І. 37.
Пообпаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Поперегравати, граю́, -єш, гл. То-же, что и переграти, но во множествѣ.
Прожеря, -рі, об. Прожора. Мнж. 190.
Тіснісічко нар. = тіснісінько. Шейк.
Чинбурка, -ки, ж. «Колісчатко на бичові коло лямки, якою тягнуть невід з моря». Єйскъ. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.