Випочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Грани́ця, -ці, ж. 1) = Гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. 2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Ум. грани́чка.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку.
Курка, -ки, ж.
1) Курица. Голодній курці просо сниться. Дмитер хитер: ззів курку та й сказав — сама полетіла. курка в шта́нях. Курица съ оперенными ногами.
2) Vulva. Ум. курочка.
Лабцювати, -цю́ю, -єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло).
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити.
Підсилок, -лку, м. Подкрѣпленіе.
Тасканина, -ни, ж.
1) Продолжительное перетаскиваніе; возня при перетаскиваніи.
2) Драка, потасовка. Була там тасканина. Ум. таскани́нка.
