Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего.
Відлегло нар. Отдаленно.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
Лу́снути Cм. лускати.
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю.
Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. В великій тузі і в самопокорі.
Світовий, -а, -е. 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Світова зоря, зірниця. Поки світові півні заспівають.
2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде.
3) Всесвѣтный, міровой. Світовий закон.
4) Извѣстный всему свѣту. Світовий брехун.
5) Житейскій. Світові роскоші. Поговоримо про се да про те світове.
6) Житейскій, обыкновенный, естественный, общепринятый. Се світове. Світове діло.
Уполоти, -лю, -леш, гл. Выполоть (часть). Вполов пів грядки.
