Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воронняччя

Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя. Рудч. Ск. II. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОННЯЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОННЯЧЧЯ"
Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium. Вх. Пч. II. 32.
Ґро́на, -ни, ж. и ґро́но, -на, с. = Гроно. Херс.
Калаверці, -ців, мн. Сапоги съ вывороченными голенищами. Kolb. І. 44.
Набува́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть, надѣть обувь. Набула без панчох патинки. Котл. Ен. II. 25. Чоботи набуває. Мир. ХРВ. 49.
Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Пахощі, -щів, ж. мн. Ароматъ, благоуханіе. Любисточок — для любощів, василечок — для пахощів. Н. п. Було багацько квіток, багацько пахощів. Левиц. Пов. 174.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. щебетушка, щебетушечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОННЯЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.