Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воронняччя

Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя. Рудч. Ск. II. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОННЯЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОННЯЧЧЯ"
Горя́нка, -ки, ж. Раст. Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. І. 114. Cм. Горлянка.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Кульша, -ші, ж. 1) Бедро. 2) Уголъ стога сѣна или воза съ сѣномъ. Осмич кульшу праву у стозі. Волч. у.
Миротво́рний, -а, -е. Примиряющій. Желех.
Мо́зу́ля, -лі, ж. = мозоля.
Огнина, -ни, ж. Искра. ХС. III. 53.
Оперед нар. Передъ. Вх. Лем. 443.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Уміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. уміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку? Ном.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОННЯЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.