Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воскувати

Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОСКУВАТИ"
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Гірошник, -ка, м. Раст. Spiraea Ulmaria L. ЗЮЗО. І. 137.
Культура, -ри, ж. Культура. Культура знищила крепацтво. К. ХП. 13. Се бо (література) вже висока стадія розумової культури. К. ХП. 124. Європейська культура. К. ХП. 115.
Недбайливо нар. = недбало.
Покрастися, -крадуся, -дешся, гл. Покрасться, пойти украдкой. Озираючись на всі боки, покрався у сіни. Мир. Пов. II. 55.
Проріст, -росту, м. Всходы.
Роскачати Cм. роскачувати.
Рядок, -дка, м. 1) Ум. отъ ряд. Сідають дівчата рядком на приспі. Чуб. III. 100. 2) Строка въ книгѣ. Ум. рядочок. Пливуть качки в два рядочки. Мет. 56.  
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia. Вх. Пч. ІІ. 19.
Угринка, -ки, ж. Венгерка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.