Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вохко

Вохко нар. Сыро, влажно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОХКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОХКО"
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.
Заму́рзуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. заму́рзатися, -ваюся, -єшся, гл. Замусливаться, замуслиться, испачкаться. Стоїть котик під лавкою, замурзався сметанкою. Грин. II. 310. Замурзались в крові і гризлись як собаки. К. Дз. 11.
Зараху́вати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.
Кітловина, -ни, ж. Котловина? Воли (в полонинах) пасуться низом жолобами-долинами поміж двома горбами та кітловиною. Шух. І. 211.
Оклецьок, -цька, м. 1) Обрубокъ. 2) Неуклюжее толстое дитя.
Ошанцювати, -цюю, -єш, гл. Обнести, укрѣпить окопами.
Поверхничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ поверхниця. 2) Родъ вышивши. Чуб. VII. 427.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОХКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.