Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вохко

Вохко нар. Сыро, влажно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОХКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОХКО"
Вистоялка, -ки, ж. Настойка.
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Ма́цати, -цаю, -єш, [p]одн. в.[/p] мацнути, -ну́, -не́ш, гл. Щупать, ощупывать. Усі кинулись шукати. Мацали-мацали по долівці — нема (перстіня). Г. Барв. 206.
Обточити Cм. обточувати.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Поздиратися, -ра́юся, -єшся, гл. Содраться.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.
Уславити, -ся. Cм. уславляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОХКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.