Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вохко

Вохко нар. Сыро, влажно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОХКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОХКО"
Ґирли́ґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
Зале́вчник, -ка, м. Чека въ оси экипажа. Угор. Вх. Зн. 19.
Камилавка, -ки, ж. Камилавка. Кафедральний протоєрей високий, чорний і чорнявий, з високою камилавкою на голові. Левиц. Пов.
Пільський, -а, -е. Полевой. Вх. Зн. 49.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Росхапувати, -пую, -єш, сов. в. росхапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Расхватывать, расхватать. Товариство миттю випило воду і росхапало сухарі. Стор. МПр. 113.
Стукало, -ла, с. То, чѣмъ стучать.
Утишка, -ки, ж. Затишье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОХКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.