Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Заколесник загубили і колесо зліта. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно.
Зменшати 2, -шаю, -єш, гл. = зменшувати.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Підтяга, -ги, м. Воръ. У Турна був сутяга, брехун, юриста, крюк, підтяга, і ділом Турна заправляв.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Сояшниковий, -а, -е. = соняшниковий.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл.
Теребити, -блю́, -биш, гл.
1) Чистить, очищать отъ шелухи, шелушить. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Теребити хвасолю, горох, кукурузу.
2) Очищать поле отъ кустарниковъ, деревьевъ.
3) Всаживать. Котре кволе, то голови у діжку не теребить.
4) Ѣсть усердно.
5) Твердить, говорить постоянно. Що кому треба, той про те теребить.
Упліт, -льоту, м. 1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы.
