Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожіння

Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖІННЯ"
Відквашувати, -шую, -єш, сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. Грин. І. 11. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.
Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3)піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.
Куяга, -ги, м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Неошанований, -а, -е. Неоцѣненный по достоинству.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Свинюшник, -ка, м. = свининець. Чуб. VІІ. 395.
Серпен, -ну, м. Родъ танца или хороводнаго шествія на праздникъ Христова Воскресенія. Kolb. І. 149.
Сипучка, -ки, ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ. Судж. у.
Хвисьнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвиськати. Хлестнуть. Хвисьнув батогом по конях. Левиц. Пов. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.