А-а́сі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре.
Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію).
Збуча́віти, -вію, -єш, гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло.
Лащитися, -щуся, -щишся, гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване?
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ.
Примощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. примоститися, -мощуся, -стишся, гл. Прилаживаться, приладиться, присѣсть, усѣсться. Примостивсь, як сорока на колу. Вибрався на середину сухого гілля, примостився як раз над Кобзою. Я до дітей примостюсь, та усе таки наїмся.
Тузлук, -ка, м.
1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук.
2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу.
Угоцати, -цаю, -єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку.
