Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воронець

Воронець, -нця, м. 1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. Мет. 339. 2) Напитокъ изъ водки съ медомъ. 3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. ЗЮЗО. І. 130. б) Spirala Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕЦЬ"
Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Гоголь, -ля, м. Родъ дикой утки, Anas clangula. Вх. Пч. II. 8. Гоголю, гоголю, припливи к берегу. Чуб. III. 306.
Жабокря́ківка, -ки, ж. Болото, наполненное жабами. В жабокряківці як на ярмарці, — тут жінки бубонять, а там жабки скрегочуть. Ворон. г.
Заборозе́нник, заборо́зник, -ка, м. Часть плуга: каждый изъ клиньевъ, вбиваемыхъ около чересла: забивая ихъ то съ той, то съ другой стороны чересла́, можно поднимать и опускать его или подвигать въ стороны. Чуб. VII. 398.
Насолодити Cм. насолоджувати.
Перевірка, -ки, ж. Провѣрка. Була (в казармі) вночі перевірка. Мир. ХРВ. 146.
Плем'я, -м'я́ти, с. Племянникъ или племянница. Употр. преимущ. во мн. ч.: плем'я́та. Дивись: шишок уже нема, а треба ще братам, плем'ятам, хрещеній матері, кумам... Алв. 36.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь. Вх. Зн. 65.
Темнісічко нар. = темнісінько. Шейк.
Цяцька, -ки, ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька. Ном. № 6496.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.