Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворох

Ворох, -ха, м. 1) Куча. Шух. І. 178. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. Шух. І. 41, 50. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Алв. 69. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба. Грин. ІІ. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОХ"
Борсук, -ка, м. Барсукъ.
Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. К. ЦН. 189. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне. Г. Барв. 412.
Змеженіти, -ні́ю, -єш, гл. Снасть (о водѣ). Як змеженіє вода, тоді треба її гатити. Міусск. окр.
Лісни́й, -а́, -е́ Лѣсной. У темряві лісне звіре блукає. К. Псалт. 237.
Ло́жечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.
Мачухі́вна, -ни, ж. Дочь мачехи, сестра по отцу, но не по матери. Черк. у.
Ужиточно нар. Полезно.
Чичморіти, -рю, -риш, гл. Ѣсть много, съ жадностью. Чичморить, чичморить! Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.