Відвітувати, -тую, -єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець.
За́зімки, -ків, м. мн. Начало зимы, заморозки, первые холода. : послѣдніе заморозки.
Закомеши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закишѣть. Троянці всі заворушились, завештались, закомешились.
Карбач, -ча, м.
1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Карбачем по спині затинає.
2) Жгутъ въ игрѣ.
Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка.
Лакомитися, -млюся, -мишся, гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить.
Скозуватися, -зуюся, -єшся, гл. Спорить, препираться. Почав скозуваться, а далі й биться з парубками.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять.
Широкобородий, -а, -е. Съ широкой бородой.
