Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вороненя

Вороненя, -няти, с. = вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. І. 163. Ум. вороненятко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. І. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕНЯ"
Відплюскувати, -кую, -єш, сов. в. відплюскати, -каю, -єш, відплюснути, -ну, -неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Ковзко нар. Скользко.
Нами́слювати, -люю, -єш, сов. в. нами́слити, -слю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, выдумывать, выдумать. Що там намислить, чи зробить, — мати удові похваляться. МВ. ІІ. 79.
Повідучати, -ча́ю, -єш, гл. Отучить (многихъ).
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл. 1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати. Драг. 64. 2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Проліс, -су, м. = праліс. ХС. VII. 457. За лісом, за пролісом золота діжа сходить. Чуб. І. 315.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Шубовтнути, -тну, -неш, гл. = шубовснути. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.